«Філолог — це вчитель повільного читання»

— Фрідріх Ніцше

25  травня - День філолога

Вітаю усіх колег зі святом!

   Філолог... Як багато змісту, емоцій та відчуттів закладено у цьому понятті! Адже це не просто людина, яка вміло оперує словами та знає їхню будову. Це не лише той, хто може процитувати напам’ять всі граматичні правила і сказати «Доброго дня» 10 мовами. Філолог, перш за все, — це митець слова, який щодня вдосконалює свою техніку... Це жонглер, який щогодини виграє поняттями... Це невтомний борець із мовною недбалістю, що кожної хвилини нагадує про вагу та значення його величності 

Слова.

      Багато країн відзначають 25 травня як День філолога.  Символічно, що його святкують на наступний день після Дня слов’янської писемності і культури, приуроченого дню пам’яті укладачів слов’янської абетки — святих братів Кирила і Мефодія. Інший символ - це вибори Президента України, які відбулися сьогодні. Сподіваємося на краще! 

     Цей день — свято для всіх, хто так чи інакше пов’язаний з філологією: вчених, що вивчають мову й літературу, викладачів, студентів, випускників філологічних факультетів, учителів мови і літератури, перекладачів, редакторів, бібліотечних працівників, співробітників видавництв.

      Батьківщиною науки філології вважається Греція. У III ст. до н.е. з’явилися перші коментарі до текстів в Греції і Стародавній Індії. Філологія сформувалася як наука в XVII ст. у Європі. Її попередником була наука, предметом дослідження якої були мова, історія, культура, філософія. Трактування філології як науки з часом змінювалася. Філологію стали розуміти як сукупність наук, які вивчають культуру народу, його літературу, історію і мову.

     Сама наука філологія (від грец. φιλολογία, «любов до слова») — назва групи дисциплін(лінгвістика , літературознавство , текстологія та ін), які вивчають письмові тексти і на основі стилістичного, мовного та змістовного аналізу — історію і сутність духовної культури даного суспільства .

      День філолога — не тільки свято тих, для кого ця наука є покликанням, професією, родом діяльності, але й для всіх, хто любить читання, цінує літературу. День філолога — це свято читачів, а значить, свято всіх нас! Вітаю філологів, а позаяк і всіх тих, хто досліджує, викладає і вивчає мову та літературу, всіх друзів вічно живого Слова!

24 травня — День слов’янської писемності і культури

Це свято було встановлено постановою Президії Верховної Ради Української РСР від 30.01.91 N 568-I «Про День слов’янської писемності і культури».

Щорічно 24 травня у всіх слов’янських країнах урочисто прославляють святих Кирила і Мефодія — творців слов’янської писемності.

24 травня православна церква згадує святих рівноапостольних братів Кирила і Мефодія. Брати були православними ченцями, слов’янську абетку створили у грецькому монастирі.

Слов’янська писемність була створена в IX столітті, близько 862 року. Новий алфавіт отримав назву «кирилиця» на ім’я візантійця Костянтина, який, прийнявши чернецтво, став Кирилом. А допомагав йому в богоугодній справі освіти слов’янських народів старший брат Мефодій.

Кирило створив слов’янську абетку на основі грецької, суттєво змінивши її, щоб передати слов’янську звукову систему. Були створені дві абетки — глаголиця і кирилиця.

Святкування пам'яті святих братів ще в старі часи мало місце у всіх слов'янських народів, але потім, під впливом різних історичних і політичних обставин, було забуте. На початку XІX століття, разом із відродженням слов'янських народностей, відновилася й пам'ять про слов'янських первоучителів. У 1863 році на Русі була прийнята постанова святкувати пам'ять святих Кирила й Мефодія 11 травня (24 травня за новим стилем).

Одночасно зі створенням абетки було розпочато роботу над перекладом з грецької на слов'янську Євангелія та Псалтиря. Кирило та Мефодій переклали зі старогрецької мови багато книг, що започаткувало слов'янську літературну мову і книжкову справу. У середньовічній Європі слов'янська мова стала третьою мовою після грецької та латинської, за допомогою якої поширювалося слово Боже.

Двадцятирічна просвітницька діяльність Кирила та Мефодія і їх учнів мала всеслов’янське значення: вони підняли освіту і спільну культуру слов’янських народів на високий щабель, заклавши тим самим основи церковнослов’янської писемності, фундамент усіх слов`янських літератур.

В Україні День слов’янської писемності й культури встановлено, відповідно до Указа Президента України від 17 вересня 2004 року № 1096/2004 і відзначається щорічно 24 травня.

«Рідна країна»

За матеріалами Ділової мови та news.if.ua

Наша вишивка – то пісня України,

 Нашої священної землі.

 В ній співають ранки солов′їні

 Квітом розквітаються гаї.

          

      Вишиванка – це наша національна гордість. Ще з сивої давнини відомо, що вишита сорочка є символом здоров’я та краси, оберегом щасливої долі та родової пам’яті. За традицією вишита сорочка передавалася з покоління в покоління, з роду в рід як родинна реліквія. Цей український оберіг пройшов крізь віки й нині символізує чистоту почуттів, глибину безмежної любові до Батьківщини.

   Сьогодні , 19 травня ,  у нашій  школі  відбувся День вишиванки. Дрес-кодом дня була вишиванка, і вся школа замайоріла різнобарвними візерунками української вишивки.

    В акції взяли участь не лише учнів, а й учителі та персонал школи. Протягом дня було проведено безліч виховних заходів даної тематики.

      Проведення такого свята продемонструвало, що вихованці школи разом зі своїми батьками відчувають себе справжніми українцями та налаштовані на збереження культури, звичаїв й традицій свого народу.

Висить рушник у хаті на кілочку,

Калина червоніє на столі,

А біля неї – жовті колосочки,

Мов пустотливі братики малі,

Це все – моя земля, моя Вкраїна,

Це рук моєї матері тепло,

І цей рушник, яким і дочку й сина

Благословляє мати на добро.

Випускники та абітурієнти склали перший тест ЗНО

 У четвер 5 травня було проведено зовнішнє незалежне оцінювання з української мови і літератури, результати якого зараховуватимуться як державна підсумкова атестація шкільного курсу з української мови, а також як вступний тест для бажаючих вступати до вищих навчальних закладів

Випускники та абітурієнти склали перший тест ЗНО

У Полтаві розпочалось тестування 

з української мови та літератури

Сьогодні, об 11 годині у Полтаві, як і по всій Україні, стартувала основна сесія зовнішнього незалежного оцінювання 2016 року. Перший предмет, тестування з якого складають учасники — українська мова та література. Про це повідомив Український центр оцінювання якості освіти.
Вхід учасників до пунктів тестування відбувався з 10:15 до 10:50 за наявності таких документів:сертифіката зовнішнього незалежного оцінювання;паспорта або іншого документа, серія та номер якого зазначені в сертифікаті;запрошення-перепустки для участі в зовнішньому незалежному оцінюванні.
Протягом часу, відведеного на складання тесту, учасникам заборонено мати при собі будь-які засоби зв’язку, пристрої зчитування, обробки, збереження та відтворення інформації, друкованих і рукописних матеріалів, що не передбачених процедурою тестування.У Полтаві тестування з української проходять у наступних пунктах:ПУЕТПНТУ (П-корпус, А-корпус)ПНПУ (корпус 2)ПДАААграрно-економічний коледж ПДАААграрний коледж управління і права ПДААПолтавський кооперативний технікумШкола № 28Школа № 34Школа № 38Школа № 2Гімназія № 13Гімназія № 17Спецшкола № 29Гімназія № 3Гімназія № 33
Нагадаємо, що відповідно до календаря проведення ЗНО у 2016 році наступні тестування відбудуться:11 травня — з математики13 травня — з історії України3 червня — з російської мови6 червня — з іспанської мови7 червня — з англійської мови8 червня — з німецької мови9 червня — з французької мови10 червня — з біології13 червня — з фізики15 червня — з географії17 червня — з хімії.
Дарина СИНИЦЬКА, «Полтавщина»