вторник, 26 октября 2021 г.
пятница, 19 марта 2021 г.
19 березня - День народження Ліни Костенко:
п’ять найулюбленіших віршів про вічне
Добірка віршів письменниці про
вічне, Україну та любов.
Сьогодні, 19 березня, свій день народження святкує геніальна українська письменниця і поетеса Ліна Костенко.
Про вічне
Коли я буду навіть сивою,
і життя моє піде мрякою,
а для тебе буду красивою,
а для когось, може, й ніякою.
А для когось лихою, впертою,
ще для когось відьмою, коброю.
А між іншим, якщо відверто,
то була я дурною і доброю.
Безборонною, несинхронною
ні з теоріями, ні з практиками.
і боліла в мене іронія
всіма ліктиками й галактиками.
І не знало міщанське кодло,
коли я захлиналась лихом,
що душа між люди виходила
забинтована білим сміхом.
І в житті, як на полі мінному,
я просила в цьому сторіччі
хоч би той магазинний мінімум:
– Люди, будьте взаємно ввічливі! –
і якби на те моя воля,
написала б я скрізь курсивами:
– Так багато на світі горя,
люди, будьте взаємно красивими.
***
Про життя
Життя іде і все без коректур.
І час летить, не стишує галопу.
Давно нема маркізи Помпадур,
і ми живем уже після потопу.
Не знаю я, що буде після нас,
в які природа убереться шати.
Єдиний, хто не втомлюється, – час.
А ми живі, нам треба поспішати.
Зробити щось, лишити по собі,
а ми, нічого, – пройдемо, як тіні,
щоб тільки неба очі голубі
цю землю завжди бачили в цвітінні.
Щоб ці ліси не вимерли, як тур,
щоб ці слова не вичахли, як руди.
Життя іде і все без коректур,
і як напишеш, так уже і буде.
Але не бійся прикрого рядка.
Прозрінь не бійся, бо вони як ліки.
Не бійся правди, хоч яка гірка,
не бійся смутків, хоч вони як ріки.
Людині бійся душу ошукать,
бо в цьому схибиш – то уже навіки.
***
Крила
А й правда, крилатим ґрунту не треба.
Землі немає, то буде небо.
Немає поля, то буде воля.
Немає пари, то будуть хмари.
В цьому, напевно, правда пташина…
А як же людина? А що ж людина?
Живе на землі. Сама не літає.
А крила має. А крила має!
Вони, ті крила, не з пуху-пір’я,
А з правди, чесноти і довір’я.
У кого – з вірності у коханні.
У кого – з вічного поривання.
У кого – з щирості до роботи.
У кого – з щедрості на турботи.
У кого – з пісні, або з надії,
Або з поезії, або з мрії.
Людина нібито не літає…
А крила має. А крила має!
***
Вечірнє сонце
Вечірнє сонце, дякую за день!
Вечірнє сонце, дякую за втому.
За тих лісів просвітлений Едем
і за волошку в житі золотому.
За твій світанок, і за твій зеніт,
і за мої обпечені зеніти.
За те, що завтра хоче зеленіть,
за те, що вчора встигло одзвеніти.
За небо в небі, за дитячий сміх.
За те, що можу, і за те, що мушу.
Вечірнє сонце, дякую за всіх,
котрі нічим не осквернили душу.
За те, що завтра жде своїх натхнень.
Що десь у світі кров ще не пролито.
Вечірнє сонце, дякую за день,
за цю потребу слова, як молитви.
***
І все на світі треба пережити
І все на світі треба пережити,
І кожен фініш – це, по суті, старт,
І наперед не треба ворожити,
І за минулим плакати не варт.
Тож веселімось, людоньки, на людях,
Хай меле млин свою одвічну дерть.
Застряло серце, мов осколок в грудях,
Нічого, все це вилікує смерть.
Хай буде все пробачене пробачено,
Хай буде вік прожито, як належить,
На жаль, від нас нічого не залежить…
А треба жити. Якось треба жити.
Це зветься досвід, витримка і гарт.
І наперед не треба ворожити,
І за минулим плакати не варт.
Отак як є. А може бути й гірше,
А може бути зовсім, зовсім зле.
А поки розум од біди не згірк ще, –
Не будь рабом і смійся як Рабле!
Тож веселімось, людоньки, на людях,
Хай меле млин свою одвічну дерть.
Застряло серце, мов осколок в грудях,
Нічого, все це вилікує смерть.
Хай буде все небачене побачено,
Хай буде все пробачене пробачено.
Єдине, що від нас іще залежить, –
Принаймні вік прожити як належить.
У Києві відбудеться презентація
збірки дитячих віршів "Бузиновий цар" Ліни Костенко, вперше
надрукованої шрифтом Брайля
вторник, 9 марта 2021 г.
207 річниця від Дня народження Тараса Шевченка
Шевченко залишив по собі величезну творчу спадщину.
Народився Тарас Шевченко в селі Моринці, що на Черкащині, в сім'ї кріпаків. Тарас Шевченко рано осиротів та 10 років свого життя провів у засланні.
Бувши людиною універсальних обдарувань та інтересів, Шевченко залишив по собі величезну творчу спадщину. З-під пера поета вийшли чудові твори й, звісно ж, знаменита збірка поезій «Кобзар».
Його творчість мала вирішальне значення у становленні й розвитку нової української літератури та стала джерелом натхнення для багатьох сучасних митців.
Цікаві факти про Тараса Шевченка:
Тарас Шевченко був невисокого зросту — трохи більш як 164 см.
Улюбленим напоєм Тараса був чай з ромом.
У 1975 році один із кратерів на Меркурії був названий на честь Тараса Григоровича Шевченка.
1384 — стільки пам’ятників Тарасові Шевченку встановлено в світі. З них в Україні налічується 1256 монументів, і ще 128 в 35 країнах світу — Бразилії, США, Китаї тощо. Перший пам’ятник Тарасові Шевченку встановили в 1881 році в місті Форт-Шевченко, в тому ж році з’явився і перший монумент в Україні — в садибі Алчевських у Харкові.
Найменше у світі видання Кобзаря має розмір близько половини квадратного міліметра, що менше за макове зернятко. Створив його український майстер Микола Сядристий. Гортати сторінки збірки можна лише кінчиком загостреного волоска через їхній неймовірно крихітний розмір.
За життя Кобзаря більше цінували як художника, ніж як поета.
500 м² — площа найбільшого портрета Кобзаря. Написаний він у Харкові на стіні 17-поверхового будинку за адресою проїзд Садовий, 30, і внесений до Книги рекордів України. Графіті малювали ночами протягом двох тижнів.
Сьогодні українці в усьому світі вшановують пам'ять видатного митця, адже творчість Шевченка не втрачає актуальності й по сьогоднішній день. Постать Шевченка надихає сучасних музикантів та авторів, а його пророчі слова про боротьбу за українську незалежність підтримують бойовий дух наших захисників на фронті.
Джерело: ІА «Вчасно» — https://vchasnoua.com/donbass/68831-sohodni-207-richnytsia-z-dnia-narodzhennia-tarasa-shevchenka
среда, 24 февраля 2021 г.
До дня народження Лесі Українки: цікаві факти із життя
25 лютого – 150 років від дня народження Лесі Українки (Лариси Петрівни
Косач-Квітки) видатної української
письменниці, поетеси, перекладача, громадської діячки. З нагоди цієї вагомої
дати декілька цікавих фактів про видатну українку.
Велика дочка великої матері
Матір’ю
Лесі Українки була письменниця Ольга Косач,
що ставила на своїх роботах псевдонім Олена Пчілка. Вона була
активною учасницею проукраїнського руху. Встановила сімейною мовою спілкування
українську мову і прищеплювала своїм дітям любов до української народної пісні,
казок і традицій. Дядьком Лесі Українки був відомий український
вчений, засновник українського соціалізму – професор Михайло Драгоманов. Серед
іншого, він розробив концепції народності літератури, боровся з
псевдонародністю, провінційністю і обмеженістю літератури.Драгоманов
значно вплинув
на становлення Лесі Українки як письменниці.
Цікаві факти :
Змалку Леся захоплювалася мистецтвом,
мала неабиякий хист до музики, гри на фортепіано. На жаль, хвороба прикувала її
ще дівчинкою до ліжка, тож відомої піаністки з неї не вийшло. Якби не хвороба,
невідомо, чи не стала б Леся геніальним композитором.
Вже 5-річною дівчинкою Леся почала
писати драматичні твори, а у 9 – написала свій перший вірш «Надія». За
переказами, дівчинка написала його під старим ясеном біля в’їзної вежі замку
Любарта у Луцьку, який нині іменують Лесиним.
До 5 класу Леся навчалася вдома, за
програмою матері. Незважаючи на дивовижні здібності (а дівчинка навчилася читати
у 4 роки та легко опановувала іноземні мови), мати вважала доньку відсталою.
Самостійно вивчила 11 мов, в тому числі
латину і грецьку. Перекладала твори Гомера, Гюго, Байрона, Гейне, Шекспіра.
Написала загалом понад 100 власних віршів і 20 драм. Випустила три збірки.
У дев’ятнадцять років Леся Українка
написала для молодшої сестри підручник «Стародавня історія східних народів».
Леся Українка перебувала під негласним
наглядом поліції, і цензура не раз забороняла її твори. Більшість своїх робіт
поетеса публікувала за кордоном Російської імперії – Берліні, Дрездені, Празі,
Відні.
Свій творчий псевдонім поетеса
запозичила в свого дядька: Михайло Драгоманов підписував свої публіцистичні
твори «Українець». Що стосується імені, то Лесею її лагідно кликали в сім’ї (ще
малу Ларису називали Зеєю, а разом з братом Михайлом — Мишелосією).
Леся не лише писала вірші, а й
створювала нові слова — їй маємо завдячити існуванням слів «промінь»,
«напровесні», а її мати, письменниця Олена Пчілка ввела в лексикон українців
інше знайоме нам нині слово — «мистецтво».
Лірична сповідь Лесі Українки «Твої
листи завжди пахнуть зов’ялими трояндами…» присвячена єдиному коханню поетеси –
Сергію Мержинському. Це трагічне почуття не було взаємним, він кохав іншу, але
саме завдяки цьому почуттю за одну ніч біля ліжка вмираючого від сухот коханого
була створена геніальна «Одержима». Сергій Мержинський помер, заповідаючи Лесі,
яка була поруч, подбати про іншу жінку, яку він кохав.
За словами Івана Франка,
тендітна й ніжна Леся Українка була «єдиним мужчиною в нашому письменстві».
Хоча сама поетеса себе не вважала гідною й нігтя Франка, оточення вважало її за
надзвичайно сильну духом жінку.
Заміж Леся Українка вийшла вже після 30
років. Свого чоловіка, Климента Квітку, вона, безумовно, поважала, але
кохання до нього не відчувала.
За спогадами Лесиної сестри Ісидори
Косач-Борисової, в останні роки життя очі Українки стали надзвичайно блакитними.
Всі дивувалися, адже вони були наче неземними. На жаль, фото того часу
чорно-білі, тож не можемо у цьому пересвідчитись.
Смерть наздогнала українську поетесу в місті Сурамі в Грузії 19 липня 1913. Їй було 42 роки. Лесю Українку поховали на
Байковому кладовищі
·
